Корекційно-розвивальна робота

СХОДИНКИ РОЗВИТКУ

 РОЗУМОВОЇ

 ТА

ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ІЗ ЗПР

(КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Діти із затримкою психічного розвитку - це особлива категорія дітей з органічними й функціональними порушеннями нервово-психічних процесів, що зумовлюють уповільненість темпу розвитку психіки дитини, що проявляється в недостатності загального запасу знань, нестійкості уваги, поверховості сприймання, ослабленій пам'яті, незрілості мислення, швидкій втомлюваності під час пізнавальної діяльності.  Особливе загострення цих проблем відбувається у старшому дошкільному віці, що пояснюється нестійкістю нервової системи в період оволодіння новими знаннями.

Тому, діти із затримкою психічного розвитку потребують спеціально організованих умов навчання і виховання, а також корекції пізнавальної сфери.

Мета програми: сприяти розвитку та вдосконаленню розумової діяльності та пізнавальної активності.

Завдання програми:

-       розвиток концентрації та обсягу уваги із супутнім удосконаленням здатності до переключення та розподілу уваги;

-       розвиток  довільної уваги;

-       розвиток пам’яті ;

-       розвиток слухового зосередження та фонематичного слуху;

-       розвиток мислення, швидкості мислення, розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація);

-       розвиток тонкої моторики пальців рук;

-       розвиток дисциплінованості, організованості, вольової регуляції, уміння діяти за зразком;

-       удосконалення навичок спілкування, уміння працювати у групі.

Цільова група: корекційно-розвивальна програма розрахована на дітей старшого  дошкільного віку (5 - 7 років).

Перелік методів та форм роботи, які будуть використовуватись під час занять:  ігрові методи, індивідуальні, групові форми роботи. Кожне заняття містить ігрові  та дидактичні вправи, рухові ігри-розминки, рефлексію.

Етапи корекції:

1.   Діагностичний  – 2 заняття.

2.   Корекційно-розвивальний – 30 занять.

3.   Етап оцінки ефективності корекційного впливу – 1 заняття.

Організація занять: програмний курс розрахований на 30 занять. Заняття проводити 2 рази на тиждень індивідуально або з міні-групою, в якій не більше 4  дітей. Тривалість одного заняття – 30 хвилин.

Прогнозований результат: корекційно-розвивальна програма  допоможе досягти позитивних змін у розвитку пізнавальних процесів дітей: допоможе підвищити рівень практичних умінь  аналізувати та  сприймати предмети за формою, кольорами та величинами, орієнтуватися у просторі, порівнювати їх,  групувати, узагальнювати та класифікувати.

Програма корекційно-розвивальних занять “Казкова школа”

Для практичних психологів, педагогічних працівників

Автор Товстік Інна Володимирівна

Вступ до школи знаменує собою початок нового вікового періоду в житті дитини — початок молодшого шкільного віку, провідною діяльністю якого стає учбова діяльність.

Перший клас школи — один з найбільш важливих і важких періодів в житті дітей. Вступ малюка до школи приводить до емоційно-стресової ситуації: змінюється звичний стереотип поведінки, зростає психоемоційне навантаження. Школа з перших же днів ставить перед дитиною цілий ряд завдань, не пов'язаних безпосередньо з його попереднім досвідом, але що вимагають максимальної мобілізації інтелектуальних і фізичних сил. На дитину впливає комплекс нових чинників: класний колектив, особистість педагога, зміна режиму, незвичне тривале обмеження рухової активності і, звичайно, поява нових, не завжди привабливих обов'язків.

Адаптація дитини до школи — досить тривалий процес, пов'язаний із значною напругою всіх систем організму. Організм дитини пристосовується до змін, нових чинників, мобілізуючи систему адаптаційних реакцій.

Спостереження показують, що відносне стійке пристосування до школи відбувається на 5–6-му тижні навчання. Адаптація до школи далеко не в усіх дітей протікає безболісно. У деяких вона не наступає зовсім, і тоді доводиться говорити про соціально-психологічну дезадаптацію, яка веде до серйозних наслідків (аж до неможливості здобути повноцінну освіту і знайти своє місце в житті).

Однією з головних причин дезадаптації багато дослідників називають невідповідність функціональних можливостей дітей вимогам, що пред'являються існуючою системою навчання, інакше кажучи, відсутність «шкільної зрілості». У числі інших причин можна назвати недостатній рівень інтелектуального розвитку дитини, його соціальну незрілість, невміння спілкуватися з оточуючими, незадовільний стан здоров'я. Усе це — комплекс внутрішніх причин, так звані «проблеми дитини».

Проте існують і зовнішні причини шкільної дезадаптації — «проблеми вчителя»: невідповідні можливостям дитини зміст навчання і методика викладання, сама особа вчителя, стиль його відносин з дітьми і батьками тощо. 

Найчастіше ці чинники існують взаємозв’язано, витікають один з іншого, а в цілому приводять до певних труднощів навчання.

Запропоновані заняття мають на меті допомогти учням уникнути негативних емоцій, адаптуватися до школи.

Задачі:

1.                 Навчити рефлексувати власні вчинки, усвідомлювати причин власних хвилювань через казкові образи.

2.                 Знизити рівень шкільної тривожності учнів.

3.                 Сформувати позитивні моделі поведінки в реальному житті.

4.                 Активізувати та розвити уявлення, пам'ять, увагу, сприйняття, мовлення, мислення.

5.                 Актуалізувати необхідність правил поведінки в школі, навчити дітей методів вирішення проблемних ситуацій.

При розробці програми були використані роботи:

1.Марини Панфілової «Лесные сказки. Коррекционные сказки для младших школьников».

2. Рози Рахманкулової  «Программа работы по профилактике и коррекции дезадаптации у первоклассников». 

Очікуваний результат: сформованість в учнів початкової школи психологічних характеристик та вмінь, які необхідні для успішного розвитку, навчання та спілкування, зниження шкільної тривожності, профілактика дезадаптації.

Ефективність групової взаємодії. Програма корекційно-розвивальних занять для учнів 5– класів

Л. Г. Коритченко, практичний психолог, Дубов’язівський НВК, Сумська обл.

Пояснювальна записка

Молодший підлітковий вік (10–13 років) характеризується імпульсивною, ініціативною поведінкою, орієнтацією на відокремлення від батьків, підвищенням інтересу до свого іміджу і визнання однолітками. Можна спостерігати демонстративність, невміння слухати або, навпаки, — страх висловитися. Не вміє взаємодіяти в групі та парі, конфліктує зі зростаючим значенням референтної групи і бажанням зблизитися зі своїми однолітками. У середніх класах панівним мотивом у спілкуванні з однолітками є просте бажання бути в їхньому середовищі, разом щось робити, комфортно себе відчувати в оточенні ровесників.

Пропонована програма буде ефективною для покращення психологічного клімату в групі.

Вправи підібрано таким чином, щоб забезпечити взаємодію всіх дітей, включити у взаємодію і тих, спілкування з якими часто уникають.

Позитивний психологічний клімат та ефективна групова взаємодія в класі можуть стати стимулом, ресурсом для особистісного розвитку, покращення успіхів у навчанні, у спілкуванні з

батьками та вчителями або ресурсом для подолання повсякденних проблем підлітка.

Мета програми: формування толерантних стосунків між учнями та покращення психологічного клімату в колективі.

Завдання:

- Розвиток навичок активного слухання.

- Формування навичок самопрезентації.

- Розвиток здатності до партнерської взаємодії.

- Розвиток навичок групової взаємодії на основі спільності інтересів.

- Формування позитивного ставлення до іншого на основі пізнання його особистості.

Учасники: учні 5– класу (15–20 осіб).

Час: 6 год.

Програма розрахована на 6 занять.

Програма покликана сприяти:

·         засвоєнню учнями інформації з теорії спілкування (поняття про спілкування; ефективне спілкування, толерантне спілкування);

·         пізнанню психологічних особливостей своїх та однокласників;

·         формуванню толерантної моделі спілкування;

·         згуртуванню класного колективу.

ПРОГРАМА «ПСИХОЛОГІЧНА АБЕТКА» 

Пояснювальна записка

   Найважливіше завдання психологічної служби у школі – збереження психологічного здоров’я дітей.

   Як відомо, більшість сучасних першокласників відрізняються різним ступенем соматичних, психосоматичних, невротичних негараздів, які, безумовно, роблять важким процес адаптації дитини до нового соціального статусу. Тому кожному учню необхідна підтримка й допомога « у входженні в шкільне життя» як з боку значущих дорослих – батьків, учителів, так і з боку шкільного психолога.

   Наш досвід роботи показав, що існуючі різноманітні програми з адаптації до школи дітей шестирічного віку недостатньо враховують потреби сьогоднішніх першокласників – шести річок.

    Виникла необхідність у створенні програми, яка побудована з урахуванням таких яскравих вікових особливостей першокласника, як егоцентризм, переважно кін естетична орієнтація, емоційність, рухливість, потреба у грі, конкретно – образне мислення, спонтанність.

    Процес адаптації викликає у дітей такі складнощі:

  - проблеми у спілкуванні з однолітками, учителями;

  - зниження самоконтролю;

  - емоційна збудженість;

  - тривожність;

  - симптоми соматичних захворювань;

  - недостача уваги на уроках;

  - занурення в себе.

    Основна мета пропонованої програми – формування у першокласників характеристик психологічно здорової особистості.

    У психолого – педагогічній літературі ( О. Хухлаєва) визначають наступні основні характеристики психологічного здорової особистості:

  - прийняття себе, своїх позитивних якостей і недоліків, пізнання власної цінності й унікальності, своїх здібностей й можливостей;

  - прийняття інших людей, пізнання цінності і неповторності кожної людини;

  - добре розвинута рефлексія, уміння розпізнавати свої емоційні стани, мотиви поведінки;

  - стресостійкість, уміння знаходити ресурси в скрутному становищі.

    Ці критерії, а також ретроспективний аналіз власного досвіду проведення занять – основа для розробки мети і завдань програми.

    Мета – створити умови, що допоможуть учителю краще зрозуміти й відчути своїх учнів, а кожному учню безболісно адаптуватися до нової ситуації ( тобто пристосувати « школу до дитини, а не тільки дитину до школи»).

    Завдання програми.

    1. Розвиток співчуття, кращого розуміння себе та інших, розвиток уміння бути в згоді з самим собою.

    2. Пробудження самостійності в дитині. Створення можливостей для самовираження, рефлексії.

    3. Навчання прийомів само релаксації, зняття м’язового напруження, викликаного психічним.

    4. Допомога дитині в усвідомленні свого «Я», підвищенні самооцінки, подолання внутрішніх конфліктів, страхів, агресивних тенденцій, зменшенні тривожності.

    5. Гармонізація міжособистісних стосунків у дитячому колективі.

    Методи.

    1. Ігри за правилами: вербальні, рухливі, сюжетно – рольові.

    2. Читання художніх творів.

    3. Бесіди.

    4. Розповіді дітей.

    5. Імпровізації.

    6. Вільне і тематичне малювання.

    7. Тілесно орієнтовані вправи.

    Програма, розрахована на учнів 1-го класу, містить 10 занять ( по1 на тиждень). Роботу за програмою пропонується розпочати у вересні.

    Тривалість занять – 40 хвилин. Оптимальна кількість учасників – 10 – 15 осіб.

    Місце проведення – кабінет психології. Час заняття обумовлений розкладом класу.

    Особливістю програми є те, що на кожному занятті вчитель стає активним учасником ( не спостерігачем!). Це сприяє покращенню взаємостосунків, зняттю напруги невимушеності поведінки.